Новини

Kiev перетворюється на Kyiv

28.05.2019   Коментарів: 0  

Від Kiev до Kyiv

У світі використовують дві транслітерації “Києва” латинським алфавітом: Kiev та Kyiv. Протягом останнього року кілька десятків міжнародних аеропортів перейшли на другу версію.

У квітні аеропорт Цюриха у Швейцарії теж став писати Kyiv. Андрій Болехівський з Івано-Франківська надсилав звернення до адміністрації летовища у Facebook доти, доки там не змінили написання.

“Російська версія є правонаступником Радянського Союзу і пов’язує нас із совком,” – пояснює 25-річний маркетолог.

Передавання назви української столиці як Kiev є “екзонімом”, тобто географічною назвою, яку не вживає місцеве населення. Про це пише заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін у своєму блозі. За його словами, некоректні відтворення такі як Kiev, Kiew, Kijow виникли через використання мови-посередника.

Україна закріпила транслітерацію, яка передбачає написання Kyiv, ще у 1995 році. Згідно з постановою про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон…, у графі “Місце народження” у киян вже тоді мало бути написано Kyiv.

Відтоді саме такий правопис фігурував в українських та міжнародних нормативних актах, та це не завжди відображалося у реальності.

Від ініціативи активістів до державної кампанії

Тому упродовж років незалежності активісти в Україні та за кордоном намагалися поширити версію Kyiv.

Марк Кичма, партнер у компанії DNPric.es, розповідає, що влаштовував інформаційні кампанії ще у кінці 90-х. За його словами, тоді звернення розсилали за допомогою електронної пошти і факсів.

“Ми могли надіслати сотню факсів і (таким чином. – Ред.) забрати всі рулони паперу, це було більш переконливо… Компанії розуміли, що простіше поміняти на Kyiv, ніж постійно читати ці факси і міняти рулони паперу”, говорить він.

Майже 20 років по тому, у 2016 році, боротьба перейшла у соцмережі. Українські користувачі почали поширювати заклики під хештегом #KyivNotKiev і меми, у яких легендарний засновник міста Кий пояснює, що його звати Kyi, а не Kie.

На думку Кичми, таку комунікацію мала провадити держава – і уряд дійсно перейняв ініціативу, у 2018 році.

Тоді Міністерство закордонних справ запустило власну інформаційну кампанію #CorrectUA. Відомство пропагує коректне написання українських географічних назв, в тому числі й міста Києва.

Наразі зусилля МЗС сконцентровані на переговорах щодо зміни Kiev на Kyiv у базі даних Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA). Саме цією базою даних користується більшість авіаперевізників, тож зміни були би автоматичними і у значних масштабах.

Начальник Управління публічної дипломатії МЗС Сергій Устименко обійняв посаду у лютому 2019 року і не може пояснити, чому відомство долучилося лише зараз.

Він переконаний: важливу роль зіграли зміни у свідомості громадян. “Люди почали більше подорожувати, бар’єри зникли, тому це питання стало більш актуальним”, пояснює Устименко.

Ребрендинг чи бюрократія?

Якщо ІАТА змінить написання у своїй базі даних, то багато пасажирів по всьому світу дізнаються про коректне написання. “Це не тільки підніме самоповагу, самооцінку українців, це буде прикладом того, як можна впливати на перебіг подій, на історію і формувати гідне ставлення до себе”, запевняє представник МЗС.

Та партнер і творчий директор креативної агенції TABASCO Олександр Смірнов називає цю кампанію популізмом і спекуляцією. “Тепер у посадовців з’явиться титанічна задача, заради якої можна роками успішно протирати штани”, – коментує він.

Смірнов розповідає про кампанію Bucharest Not Budapest (Бухарест – не Будапешт). На його думку, у тому випадку автори змогли навести дуже переконливі аргументи: як мінімум, через плутанину можна прилетіти не в те місто.

Україна ж не змогла пояснити своїй основній цільовій аудиторії – іноземцям – навіщо їм перевчатись із Kiev на Kyiv, переконаний креативний директор.

“Ми змінюємо не те, чим самі будемо користуватися, а нав’язуємо свої бажання тим, кого вони в принципі не хвилюють. А мова – не політичний і не державний орган. Він не підкорюється ні указу, ні постанові, ні бажанням”, – вважає Смірнов.

Інформаційний партнер BBC News Україна

 

Це також цікаво:

 

Залишити відповідь