Новини

Відхід у «тінь» або вихід з «тіні»: куди заведуть бізнес нові зміни трудового законодавства

23.02.2019   Коментарів: 0  

Міністерство соціальної політики пропонує заборонити бізнесу оформляти співробітників як фізичних осіб-підприємців, пояснюючи це тим, що хочуть «прикрити» схему з працевлаштуванням фізосіб-підприємців. Які саме цілі переслідують чиновники  та хто від цього постраждає найбільше, ми розбиралися разом з  «Економічною правдою»

У чому полягає суть змін? Законопроект пропонує заборонити використання цивільних відносин між компанією і фізособами-підприємцями. З цією метою в ньому запроваджуються сім критеріїв, які повинні свідчити про трудові відносини між двома особами. Наявності будь-яких трьох з них буде достатньо аби Держслужба з питань праці визнала відносини трудовими, а роботодавець за кожного неоформленого співробітника сплатив штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, що складає понад 125 тис грн.

Необхідно зауважити, що поява даного законопроекту у суспільстві спричинила справжнісіньку бурю, зокрема, з різкою критикою вже виступили представники бізнесу. На їх думку, він не враховує сучасні реалії ведення бізнесу і нові форми співробітництва для креативних професій. Натомість їх опоненти апелюють до нерівних правил гри та дисбалансів в економіці.

В Мінсоцполітики стверджують: багато громадян скаржаться на те, що роботодавці змушують їх укладати цивільно-правові договори, хоча працювати вони повинні на умовах трудового договору.  В результаті люди не отримують законний соціальний пакет: відпусткок, лікарняних, гарантій та компенсацій із збереження місця роботи, посади та середньої зарплати на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантій з охорони материнства.  Щоб вирішити цю проблему, чиновники й пропонують ввести так званий принцип презумпції наявності трудових відносин та внести до Кодексу законів про працю сім ознак наявності трудових відносин. При наявності як мінімум трьох з них робота буде вважатися трудовими відносинами з усіма можливими наслідками.

Що це дасть, на думку чиновників Мінсоцполітики?

По-перше. Особи, які виконують роботу без укладення трудового договору, зможуть нарешті укласти трудовий договір, який буде захищати їх інтереси;

По-друге. Особи, які використовують найману працю без оформлення трудових договорів, не зможуть оптимізувати податкове навантаження. Натомість вони отримають зменшення розміру штрафних санкцій або повну їх відсутність;

По-третє. Працівники підприємств, установ та організацій отримають прозорі умови продовження трудових відносин у разі продажу або передачі бізнесу;

По-четверте. Відбудеться легалізація трудових відносин.

Таким чином, в результаті ухвалення законопроекту, частина роботодавців наполягатиме на укладенні трудових угод для мінімізації ризиків високих штрафів і донарахування податкових зобов’язань, у зв’язку з чим шанси законно працевлаштуватися й отримувати «білу» зарплату зростуть. З іншого боку, ФОПи ризикують втратити «пільговий» п’ятивідсотковий податковий тариф та будуть змушені віддавати державі 18% прибуткового податку та 1,5% військового збору як наймані співробітники, а весь аутсорсинг, представлений в основному ФОП, буде загнаний у жорсткі рамки обмежень. При цьому осіб, які працюють на шкідливих виробництвах, ще й зобов’яжуть мати статус СПД.

Віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк виступає проти законопроекту, адже він  не враховує нинішніх реалій ведення бізнесу і нових форм співробітництва, зокрема, для креативних та IT-професій. На його думку, такі законопроекти повинні створюватися спільно з представниками бізнесу, в дискусіях та обговореннях усіх «за» і «протии». А така законодавча активність нагадує чергову спробу наповнити бюджет, цього разу — коштом IT-індустрії, що активно розвивається. В європейських країнах з розвиненими економіками 40-45% населення зайняті в креативних та IT-індустріях, тому для цього кластера держави створюють законодавчі і податкові умови для розвитку, наприклад, Польща і Німеччина вже пропонують спрощені умови роботи для фахівців з України. Та й в Україні креативний клас почав розвиватися не в останню чергу завдяки спрощеним умовам оподаткування, тому для продовження його розвитку необхідне зрозуміле і стабільне законодавство для бізнесу та самозайнятих фахівців, що враховує нові форми співпраці: фриланс, цифрове робоче місце, дистанційна робота. І найголовніше — трансформацію свідомості чиновників.

За матеріалами з відкритих джерел

 

Це також цікаво:

 

Залишити відповідь