Новини

Що ми чекаємо від нової поліції?

18.03.2016   Коментарів: 0  

Що ми чекаємо від нової поліції?Влада, розповідаючи про реформи в країні, любить похизуватися новою поліцією. Мовляв, ми зламали стереотипи, ми змінили ставлення людей до правоохоронної системи, ми залучили кращих реформаторів та експертів, ми врахували думку громадських активістів при формуванні нової поліції. Що ж, коли більш нема чим вихвалятися, то кажуть, що «на безриб’ї і рак – риба». Ми спробували розібратися, чи дійсно ситуація в правоохоронній сфері змінилася на краще?

Перш за все, відразу відзначимо, кошти на реформування міліції та перетворення в національну поліцію дійсно залучені були колосальні. Мабуть, ще ніколи за часів незалежності України на правоохоронців стільки не виділялося. Тут і кардинальне збільшення заробітної платні (хоча в інших служб, крім нової патрульної поліції вона істотно не змінилася), і оплата навчання, залучення тренерів, нова форма (до речі, вартість якої сягає 700 доларів США), нова зброя та екіпіровка, нові автомобілі. Звичайно, на всі ці витрати ви отримаєте коментарі від вищих чинів Міністерства внутрішніх справ України. Так, Ека Згуладзе, у розмові про витрати на форму зауважила, що два роки тому Міністерство закуповувало форму і тоді комплект обійшовся в 1400 доларів. Та тут треба говорити про корупцію при закупівлях, а не про дешеву нову форму. Дивіться самі: міліцейська сорочка коштувала приблизно 120 грн.(як правило, їх видавали дві – звичайну та парадну – білу), костюм (кітель та брюки) – 800 грн., портупея – близько 100 грн., кашкет – 150 грн., туфлі – 400 грн. Додайте сюди зимовий бушлат та зимову шапку – ще 2000 грн. Разом вартість складе 3690 грн. І нехай ми не врахували сюди шеврони, погони та іншу атрибутику (яку в більшості випадків співробітники купували самі), але навіть за курсом 8 гривень за долар США, вартість форми становила близько 500 доларів.

Що ми чекаємо від нової поліції?

Мінстр Аваков заявив, що для переодягнення співробітників (а це близько 150 тисяч осіб) потрібно майже мільярд гривень. Звичайно це будуть кошти платників податків. Гадаємо, ви не вірити в байки про те, що нам хтось дарує або передає безоплатно? Виникає до того ж справедливе питання, що робити зі старою формою, котра у великій кількості порошиться на складах? Може її подарують правоохоронцям Зімбабве? Варто згадати і про новий спецназ «КОРД» – на який також потрібні гроші, і про спеціальний загін для Національного антикорупційного бюро України.

Розумієте, ми не противники всього нового, ми раді, коли наші правоохоронці будуть виглядати не гірше своїх закордонних колег. Та чи виправдано це? Чи можна в напівголодній країні, в умовах неоголошеної війни йти на такі витрати саме зараз?

Тепер щодо діяльності поліції. Почнемо, знову ж таки з патрульної служби. Резонансних подій за участю нових поліцейських трапилося вже чимало. І репутація в них не така вже й незаплямована. Звичайно, тут має місце й особлива увага суспільства до такої розрекламованої служби, і наявність недоброзичливців, котрі є завжди, і нестача досвіду. Саме через це маємо розбиті службові автомобілі, дорожньо-транспортні пригоди, бійки, і, навіть, вбивство при затриманні. Проте й досі не чути про якісь вагомі результати діяльності служби. Криміногенна ситуація не покращилася, ДТП менше не стало. Так, нові поліцейські почали радикальну боротьбу з лихачами на дорогах та неправильним паркуванням, та чи цього ми очікували? Це той самий сервіс, який нам обіцяли грузинські реформатори?

Безперечно, кредит довіри до нової патрульної служби у суспільства є. Їх тривалий час навчали добрим манерам та стриманій поведінці, вони викликають довіру та симпатію при спілкуванні у пересічних громадян – саме цим вони відрізняються від попередників, які встигли заробити собі синдром професійної деформації. Але де професіоналізм? Де реальні показники роботи? Чи ті люди потрапили в поліцію? Нам розказують про відкриті та жорсткі умови конкурсу, але питань до професійності відбору кадрів все ж вистачає. Ну неможливо за три тижні звичайну людину зробити професійним поліцейським. Так може, варто все ж було витрачатися на гарну підготовку?

Що ми чекаємо від нової поліції?

Тепер щодо інших. Було зроблено чимало заяв, щодо залучення громадськості до проведення переатестації, що відбір пройдуть дійсно найкращі та незаплямовані. А проте відголоси такої «реформи» ми ще довго будемо чути. Таких прикладів, як ситуація з начальником управління Національної поліції у Вінницькій області Антоном Шевцовим буде ще чимало. Натомість маємо ситуацію коли значна кількість дійсно кваліфікованих співробітників змушена була залишитися поза системою, бо атестаційні комісії особливо не враховували професійні досягнення, більше приділяючи увагу діям співробітника під час Майдану. Однак, варто зауважити, що закиди співробітникам про їх незаконні дії під час Революції Гідності в багатьох випадках не мають об’єктивного підґрунтя. Кожен з них виконував наказ – і не завжди це були злочинні накази. Непоодинокі випадки коли так звані «активісти», «автомайданівці» скоювали банальні злочині – як то хуліганські дії, а наразі намагаються помститися правоохоронцям.

Так, звичайно, певний відсоток тих, чиє перебування в лавах ОВС викликає не те що подив, а обурення, внаслідок такої «зачистки» зменшиться. Проте все ж дивно, коли керівники відомства дозволяють собі висловлювання в стилі «ліс рубають – тріски летять». Виходить – для них людська доля, людське життя нічого не варте? То чим ви, панове євроінтегратори, тоді відрізняєтеся від більшовиків, які масово проводили такі «реформи»? Тим що не вішаєте та не розстрілюєте? Це, безперечно, досягнення.

Не варто забувати, що правоохоронна система це своєрідне дзеркало, в якому видно і негативні наслідки, і досягнення, що є в державі та суспільстві. То ж не варто очікувати, що із заміною міліції на поліцію на нас очікує диво. Змінитися має кожен з нас.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, новій поліції буде потрібно ще багато часу на адаптацію та вихід на дійсно якісний рівень, якщо не зміниться суспільство, якщо не зміниться ставлення влади до процесу керівництва державою. І не факт, що ця адаптаціє не призведе до деформації. Бо служба в правоохоронних органах це не лише селфі, а й щоденна рутина та копирсання у «спідній білизні» суспільства…

 

Це також цікаво:

 

Залишити відповідь