Новини

Погодинна оплата праці: чи є сенс впроваджувати її в Україні

30.03.2019   Коментарів: 0  

 

Вже не перший рік в Україні ведуть суперечки про перспективи переходу від помісячної до погодинної оплати праці. За приклад беруть світовий досвід, який  підтверджує, що в цьому є чимало плюсів. Чи можлива така система в нашій країні та скільки сьогодні коштує година робочого часу, ми з’ясовували разом з EtCetera.

Загальновідомо, що найбільші економіки світу оплачують працю своїх громадян погодинно. За якої виходить, чим більше людина працює, тим більше вона отримує, адже при такій системі оплати легше обчислювати кількість відпрацьованих годин і стимулювати співробітників у професійному плані. Крім того, це дає розуміння вартості людської праці і цінності робочого часу.

Організація економічного співробітництва і розвитку підрахувала, що в 2017р. кількість фактично відпрацьованих годин у країнах-членах ОЕСР становила від 1356 до 2257 годин за рік. Найбільше працюють – у Мексиці, а найменше – у Німеччині. Виходить, що чим багатша країна, тим менше доводиться працювати її громадянам.

Скільки працюють українці, підрахувати складніше, адже в нашій країні оплата помісячна, а понаднормова робота взагалі не піддається обчисленню, оскільки оплачують її поодинокі підприємства. Якщо взяти за  норму 40-годинний робочий тиждень, то за 2018 рік можна оперувати цифрою в 1 993 робочих години. Це більше, ніж в Італії, у Франції і навіть у сусідній Польщі, куди українці їдуть на заробітки, притому, що ця цифра аж ніяк не враховує надурочного навантаження.

Необхідно зауважити, що в Україні теж є поняття погодинної оплати. Але воно означає не те ж саме, що в Європі або США. У нас його обчислюють таким чином: 4173 гривні (мінімальна зарплата) ділять на 166 годин (середній робочий місяць при 40-годинному робочому тижні). Отже, мінімальна вартість однієї години роботи українця в 2019 році становить 25,13 гривень. На жаль у цьому показнику  був би сенс, якби 50% працівників  не отримували зарплату в конвертах, а оклади бюджетників не були прив’язані до тарифних сіток.

Слід зауважити, хоча  погодинна оплата в Європі встановлена ​​практично всюди, не у всіх країнах існує  поняття її мінімального розміру. До таких країн належать, наприклад, Норвегія, Швеція, Фінляндія і Данія. А в цілому в Західній Європі (Німеччині, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії, Ірландії) за даними 2018 року, мінімальна вартість години роботи становить понад 10 доларів. У Литві, Латвії та Естонії працівникам за годину платять мінімум 3 долари, в східноєвропейських країнах – від 1,3 долара.

Експерти відзначають, що погодинна оплата вигідна перш за все для працівника за умови  що він сам регулює своє навантаження і якщо робочі норми складені адекватно та не вимагають від людини надмірних зусиль. Крім того, це теж вигідно для роботодавців та економіки, так як у всіх є чітке розуміння, скільки людино-годин необхідно для виконання тієї чи іншої роботи. На думку глави Національної ради економічного розвитку Олексія Дорошенка, введення погодинної оплати українцям сьогодні пішло б тільки на користь, так як це мінімізувало б кількість зловживань у трудовій сфері.

Тим більше, що в деяких сегментах українського ринку праці погодинна оплата вже давно стала нормою. Наприклад, репетиторство або будь-яка інша «домашня» робота за наймом: няні, домробітниці, вантажники, мийники вікон. Необхідно зауважити, що розцінки тут вельми далекі від «мінімалки», становлять від 120 до 650 гривень за годину та регулюються конкурентним ринком. Не так вже й погано.

Однак щоб поширити цю практику на інші сфери економіки, вартість праці повинна стати ринковою. Для цього необхідно повністю відмовитися від поняття мінімальної зарплати, регульованої державою, що в кінцевому результаті допоможе легалізувати «сіру» зарплату та збільшити офіційні доходи.

За матеріалами з відкритих джерел

 

Це також цікаво:

 

Залишити відповідь