Новини

Непоборні лиха України: дурні і дороги

13.05.2018   Коментарів: 0  

Є така дуууже українська приказка: “Чого бідний? – Бо дурний…” – і навпаки. До цих двох проблем українське суспільство вже давно звикло – не секрет, що однією з найболючіших проблем України є погані дороги. Ця проблема не тільки значно погіршує якість життя українців – погані дороги збільшують час перебування в дорозі і тягнуть за собою додаткові витрати на паливо і ремонт автомобіля. Більш того, дороги, які для економіки країни є свого роду кровоносними судинами, погіршують і ділову активність. За даними рейтингу Всесвітннього економічного форуму, за якістю доріг наша країна знаходиться на 137-му місці з 144 країн. Чому так відбувається, ми розбиралися разом з minprom.ua

Всі чудово знають, що дороги входять в ТОП головних проблем нашої країни. Однак, якщо розглядати проблему з точки зору уряду, а не пересічного українця, дороги для нього – завдання не головне, а другорядне. Хоча якби там уважно вивчили досвід інших країн, то, ймовірно, змінили б свою точку зору.

Наприклад, Китай свій шлях до процвітання починав не з приватизації, не з лібералізації торгівлі і навіть не з залучення інвестицій. Ще в 1980-х роках там зрозуміли, що без розвиненої інфраструктури процвітання не бачити як своїх вух. Тому китайці в першу чергу взялися за будівництво доріг – усього за 10 років було побудовано стільки доріг, скільки весь розвинений світ побудував за півстоліття. Масштаби робіт були вражаючими і за дуже короткий період Китай з бідної країни, де не було доріг, а тільки напрямки, перетворився в країну з високорозвиненою інфраструктурою.

Наші ж урядовці переслідують зовсім інші цілі. Замість того щоб стимулювати зростання економіки держзамовленнями, вони вдаються до економії, що доходить до крайнощів: щоб зекономити 1000 грн. віддають замовлення на 2 млрд грн. іноземним компаніям в обхід вітчизняних, які можуть робити нічим не гірше.

Така ж ситуація і з дорогами. У 2018 р. на будівництво і ремонт доріг виділено близько 40 млрд грн. Bloomberg відзначив, що на інфраструктуру планується витратити 1,4% ВВП, що в чотири рази перевищує витрати на підготовку до Євро-2102. На перший погляд виглядає  обнадійливо. Проте з цих коштів тільки 8 млрд грн. підуть на будівництво цементобетонних доріг. Замість того щоб почати масштабне будівництво бетонних доріг, які відрізняються більш високою зносостійкістю і довговічністю, чиновники віддають перевагу більш дешевому асфальтовому покриттю.

При цьому ніхто не враховує, що в довгостроковій перспективі бетонні дороги виграють у асфальтових, адже термін служби бетону – 30-40 років, в той час як асфальту усього 5 років. І через 8-10 років експлуатації обслуговування бетонних доріг стає дешевшим, ніж асфальтових. Приклад? Будь-ласка: у нас люблять як порівняння наводити якість американських та німецьких доріг. Так ось, в США 60% доріг, а в Німеччині 40%  – бетонні і даний вид покриття використовується як раз на самих перевантажених ділянках.

За оцінками McKinsey Global Institute, кожен долар інвестицій в дороги приносить 20 центів доходу виключно за рахунок продуктивності. Однак усі ці аргументи для наших урядовців тьмяніють перед магічним словом “економія”, адже початкові інвестиції в бетонне покриття більш високі.
Ніхто не враховує, що замість імпортного бітуму, цемент ми виробляємо самі. А це замовлення для вітчизняних виробників, що дозволить стимулювати економіку країни. Ніхто не враховує, що якісні дороги в кінцевому рахунку знизять логістичні витрати, що дозволить нашій продукції бути більш конкурентною на зовнішніх ринках.

Уряд веде себе як штатний економічний агент для якого головне відзвітувати про великі інвестиції в дорожнє будівництво та показати, що відремонтовано стільки-то кілометрів доріг. І головне – побільше. А те, що якість цих доріг є вельми сумнівною і що через декілька років їх доведеться знову ремонтувати, знову імпортувати бітум, про це просто замовчують. Та й навіщо про це говорити? Головне – замилити очі «бурхливою діяльністю», а далі розбиратися з цими проблемами будуть вже інші….

За матеріалами з відкритих джерел

 

Це також цікаво:

 

Залишити відповідь