Новини

А-ля початок 90-х: як влада розкручує гіперінфляцію

12.10.2017   Коментарів: 0  

Не так сталося, як гадалося. Споживчі ціни в Україні у вересні знову зросли на 2%, і в річному вимірі (по відношенню до аналогічного періоду минулого року) інфляція за підсумками минулого місяця прискорилася до 16,4% повідомила Державна служба статистики.

То чому ж не знову не справджуються прогнози наших «керманичів»? За інформацією NewsOboz.org, справа в тому, що  економічні закони ніхто не відміняв, а маніпуляцією зі статистикою уряд тільки підганяє країну до майбутнього обвалу в гіперінфляцію а-ля початок 90-х, коли навіть офіційна статистика визнавала інфляцію в десять тисяч відсотків.

Ми не збираємося Вас лякати тим,  що десять тисяч відсотків будуть вже в наступному році, але при такому управлінні країною, такого рівня корупції та таких, так званих реформ, років через п’ять цей сценарій буде абсолютно реальним.

Що ж ми маємо вже сьогодні? Галопуючу інфляцію, яка не тільки дісталася в спадок від попереднього режиму, але є також власною заслугою нинішньої влади. При цьому посилання на війну не виправдані. Наприклад, на початку війни 1914-1917 рр. у Німеччини і Росії в ціни були відносні стабільні, німецька марка і царський рубль були міцними і користувалися абсолютною довірою населення. Проблеми почалися, коли, в результаті війни, почали розвалюватися їх економіки, а країни захопила анархія, безладдя, соціальні хвилювання та політичні потрясіння.

Не слід вважати перебільшенням припущення, що країна, зусиллями горе-реформаторів, вперто і послідовно рухається в тому ж напрямку, в якому колись рухалися Німеччина і Росія. Нинішнє падіння гривні, що прискорилося в останні дні, пов’язане не тільки з інфляційними очікуваннями населення, репатріацією дивідендів нерезидентами і інвесторами, закупівлею сировини напередодні неминучого подорожчання, а й іншими, більш фундаментальними і менш сезонними причинами. Причому вони є класичними  (тут Україна нічого нового не винайшла), а саме: реальна стагнація промислового виробництва, постійне і неконтрольоване підвищення виробниками цін, інфляція витрат, зростання зовнішньої і внутрішньої заборгованості, безперервна емісія гривні, недовіра до національної валюти навіть з боку можновладців. І в набагато меншому ступені – підвищення мінімальних зарплат і пенсій. Відверто кажучи, усі експерти, які роблять акцент на останньому факторі, дещо лукавлять. Як можуть бабусі-пенсіонерки вплинути на ціни на курятину, свинину і яйця, якщо в країні існує олігополія на все, починаючи з цін на сировину, електроенергію і закінчуючи активами у формі землі, виробничих комплексів і готових хмарочосів?

Тому у цих умовах традиційна осіння девальвація гривні, що почалася, вже не здається  таким вже сезонним фактором. Швидше за все, це відгомін того, що галопуюча інфляція починає потихеньку перетікати в гіперінфляцію, коли років через п’ять українською гривнею можна буде обклеювати стіни …

За матеріалами з відкритих джерел

 

Це також цікаво:

 

Залишити відповідь