Новини

Кредити МВФ: позичає уряд, розплачується українська нація

02.12.2015   Коментарів: 0  

1424879360_75Кредити МВФ вже давно стали частиною нашої економіки, вірніше, однією з найважливіших її складових. Боргові зобов’язання України ростуть пропорційно зростанню обсягів зовнішнього кредитування. Але й виділених МВФ траншей нам не вистачає, тому що  нам дають стільки, щоб ми могли втриматися на плаву.  Якими б заявами наш уряд не мотивував  необхідність отримання нових кредитів МВФ, в основі таких рішень лежить три чинники: перший – катастрофічний стан національної економіки і значне скорочення експорту, від якого економіка України сильно залежить;  другий – гроші потрібні для повернення попередніх кредитів МВФ;  і  третій – гроші необхідні на дорогі реформи, які вимагає МВФ і які  анонсував  але до цих пір так і не  спромігся провести наш уряд.

Для того, щоб економіка України запрацювала, необхідні суми, що на порядок  перевищують кредити МВФ. Але це повинні бути не кредити, а інвестиції. На думку провідних експертів, ми могли б розрахуватися з боргами і обійтися без кредитів за рахунок зростання промислового виробництва, поліпшення інвестиційного клімату і відновлення торгових відносин із сусідніми країнами. Однак, схоже, що уряд не має наміру вирішувати ці питання.

Водночас зростання промислового виробництва неможливе  без зростання купівельної спроможності населення, яке за останній час впало до мінімального рівня. Воно може збільшитися лише тоді, коли з’явиться свій виробник своїх товарів для свого населення. Показовим  може стати досвід Угорщини, яка змогла зіскочити з «голки МВФ» і стабілізувати економічну ситуацію в країні.

Нам необхідно зрозуміти головне – життя за рахунок кредитів, це  шлях у безвихідь. Розмір наших боргів стрімко наближається до 100% ВВП і дуже скоро Україна може опинитися в борговій ямі, з якої ми можемо не вибратися ніколи. Найсумніше, що основний тягар за результати нинішньої економічної політики будемо нести саме ми – українська нація, причому не тільки наше покоління, а й наші діти й онуки. От і виходить, що позичає уряд, а розплачується народ.

Поки що вихід із цієї  ситуації не шукає ніхто. Значить, ми ще не досягли дна. Як тільки досягнемо – вихід знайдеться.

 

Це також цікаво:

 

Залишити відповідь